Кому з нас хочеться жити?
Дивовижні ті люди, які намагаються жити не байдужими організмами, що споживають їжу, воду, розмножуються, але живими людьми, яким небайдужа чужа біль, котрі здатні переживати і співпереживати, відчувати людські емоції. Таким людям буде що згадати, коли в дощову погоду вони будуть сидіти біля вікна або каміна, і коли підросли онуки їх будуть задавати їм питання, типу: "А чому ти зробив (або надійшла) саме так, а не інакше, хоча це обернулося для тебе новими бідами і неприємностями, і ти заздалегідь передбачав (або передбачала) це? " Не біда, що більш практичні юні нащадки не зрозуміють багато чого з відповіді старого або бабусі, віднісши це до примх що минає покоління.
>>>